У Львові говоритимуть про геополітичне перепланування світу у 1945-му

У Львові відбудеться розмова на тему "Що сталось після 9 травня 1945 р.? (Про геополітичне перепланування світу та українське питання у післявоєнний період)".

Захід проводитиметься у рамках проекту "Історичні діалоги".

У розмові братимуть участь:

Андрій Козицький – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівськоно національного університету ім. І. Франка;

Микола Посівнич – президент благодійного громадського фонду "Літопис УПА" ім. В. Макара;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

На зустрічі історики дискутуватимуть на теми:

- Потсдамська конференція: історія переможців та переможених

- Холодна війна: порівняльний аналіз розвитку капіталістичних та комуністичних держав

- Демократичні ідеї у тоталітарному суспільстві

- Національне питання у післявоєнній Європі.

 

Час і місце заходу: вівторок, 14 травня, о 18:00 у львівській книгарні "Є" (просп. Свободи, 7).

"Історичі діалоги" – проект, який передбачає зустрічі істориків, дискусії між ними, проведення лекцій, а також публікації на історичні теми. Зокрема, за рік відбулись такі зустрічі: "Стереотипи та міфи про ОУН: минуле і сьогодення", "60-ники: дисидентський рух чи національно-визвольна боротьба?", "УПА: непрості питання".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.