МЕР ДОНЕЦЬКА ХОЧЕ ЗАБРАТИ ПІЛЬГИ У ЛЬВІВСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ

Донецька міськорганізація Партії регіонів розгляне питання про звернення до Кабміну і до президента з приводу скасування рішень про виплату щомісячної допомоги ветеранам УПА.

З такою ініціативою на конференції Донецької міської організації Партії регіонів виступив представник Пролетарської організації партії Валентин Хроботов.

"Львівська міська рада прийняла рішення про щомісячну доплату воїнам ОУН-УПА до 1 тисяч гривень", - сказав він.

Хроботов зазначив, що "на сьогоднішній день жоден член Партії регіонів не повинен про це мовчати".

На його думку, необхідно звернутися до Кабінету міністрів і до президента для того, щоб "або скасувати ці рішення, або адекватно прийняти рішення з даного питання".

"Ми на сьогоднішній день є донорами всієї України", - заявив Хроботов.

Він окремо підкреслив, що Донецьк є донором і для Західної України.

Хроботов попросив прийняти рішення з даного питання. Донецький міський голова і за сумісництвом голова міської організації Партії регіонів Олександр Лук'янченко пообіцяв розглянути це питання.

"Ми розберемося на раді (міської організації партії), і на сесії (Донецької міськради) з депутатами порадимося, і доведемо до відома", - сказав мер.

Після конференції міський голова уточнив, що це питання буде розглядатися "в правовому полі".

"Адже ті рішення, які прийняті моїми колегами у Львові та інших містах, вони неправомірні", - зазначив він.

За словами Лук'янченка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі доплати лише за рахунок перевиконання планових показників бюджету.

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року, збільшивши цю суму до 1 тисячі у березні цього року. Станом на початок 2013-го доплати до пенсії отримували 412 ветеранів УПА.

З 2012 року по 500 грн доплати виділила для 44 ветеранів націоналістичного підпілля й Івано-Франківська міськрада.

У лютому 2013 року Вищий адміністративний суд України остаточно визнав бійців УПА учасниками боротьби за незалежність країни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.