АНОНС: телевізійна "Істправда" - про Скоропадського та жінок в УПА

14 травня у програмі "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" мова йтиме про останнього в історії України гетьмана - Павла Скоропадського. І про значимість цієї постаті в історії нашої держави.

Окрім того, у вівторок, 14 травня, о 22:00 - програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість:

- чому радянські спецслужби фізично знищували емігрантів з України, які плекали надію відновити на Вітчизні державний устрій у формі Гетьманату?

- звідки українці запозичили ідею відзначення Дня Матері і чи можна його вважати святом для всіх жінок?

- чи можна вважати, що без участі українського жіноцтва національно-визвольний рух на українських землях з 30-их років і аж до "перестройки" Горбачова не мав би шансів жодних шансів на успіх?

- що знають кияни про оповитий пеленою таємничості народ караїмів, які вже багато століть живуть в Україні.

- унікальне відео, яке зафіксувало перший студійний виступ нині улюбленця мільйонів (і не лише в Україні) поціновувачів якісної рок-музики Святослава Вакарчука. Як виглядав (і звучав) перший в історії "Океану Ельзи" концерт unplugged, коли лідерові цієї капели було лише 20 років?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.