Спецпроект

Кращий музей Європи 2013 року - у Глазго

Звання "Європейський музей 2013 року" удостоєний Музей подорожей і транспорту "Ріверсайд" у шотландському Глазго.

Обгрунтуванням рішення журі Європейського музейного форуму послужило те, що в приміщенні музею створені оптимальні умови для сприйняття експонатів, зручні маршрути, а також місця відпочинку для відвідувачів, пише dw.de.

Сім тисяч квадратних метрів становить виставкова площа Музею подорожей і транспорту "Ріверсайд", урочисте відкриття нової будівлі якого відбулося 21 червня 2011 року. Експозиція відображає історію Глазго, а також історію розвитку транспортної системи цього найбільшого міста в Шотландії.

Близько трьох тисяч експонатів представлено в музейних залах. Серед них - різні моделі яхт, пароплавів, кораблів, автомобілів, трамваїв, карет, велосипедів, дитячих колясок, скейтборду, а також інсталяції, створені з використанням новітніх мультимедійних технологій. Експозиція суміщена з кафе, магазином і пабом, інтер'єри яких витримані в стилі кінця XIX - початку XX століть.

Незвичайна футуристична будівля "Ріверсайда" височить на березі річки Клайд. За формою вона нагадує айсберг. Автор інноваційного проекту - знаменита британська архітекторка іракського походження, представниця деконструктивізму, лауреат Прітцкерівської премії Заха Хадід.

Раніше звання "Європейський музей року" присуджувалося морському музею Ozeaneum в німецькому Штральзунді, Музею Гуггенхайма в іспанському Більбао, Музею Вікторії та Альберта в Лондоні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.