В Чернігові й Івано-Франківську - лекції про архіви КГБ

Архівіст, експерт із доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик проведе у Чернігові публічну лекцію на тему "Про що розповідають архіви КГБ?".

Лекцію на цю ж тему в Івано-Франківську прочитає історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Історики розкажуть про таємниці, що були десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

"Доступ до таких документів для їх вивчення та оприлюднення – це один із засобів подолання наслідків тоталітарного минулого в нашій історії, важливий чинник у становленні національної пам’яті та культивуванні справжніх демократичних цінностей, один із факторів створення здорового громадянського суспільства, і засіб у подоланні бар’єру до примирення, - зазначив Забілий. - Ось чому важливо відстоювати право на правду".

"Зараз завдяки цим архівам люди можуть знаходити інформацію про своїх репресованих родичів, історики мають можливість ґрунтовно досліджувати цей період, першими відкриваючи секрети найбільшої країни Європи з найменш вивченим минулим", — додав Ігор Кулик.

Час і місце:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК - 23 травня, четвер, 12:00. Інститут історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету (вул. Шевченка, 57), ауд. 708.

ЧЕРНІГІВ - 24 травня, п’ятниця, 14:00. Прес-клуб "Ділове слово", вул. Бєлінського, 11.

Також на заходах відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та нещодавно запущеного Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та книгарня "Є" в рамках проекту "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.