Спецпроект

Лондонський музей пропонує пограти в шпигунів

У Імперському військовому музеї Лондона пройде виставка, присвячена історії шпигунства.

Про це пише korrespondent.net.

Виставка, яка пройде з 29 липня 2013 до 4 січня 2015 року, присвячена популярній книзі Террі Дірі "Жахливі Історії: Шпигуни".

У рамках експозиції відвідувачам музею розкажуть про таємниці шпигунства часів Другої світової війни. На виставці будуть представлені унікальні військові артефакти.

Крім того, повідомили організатори виставки, відвідувачі різного віку зможуть взяти участь у практичних заняттях, цифрових та інтерактивних розвагах і грі "По сліду". У рамках шпигунської гри кожен учасник отримає власну місію.

У музеї розповіли, що гра, до участі в якій запрошують цілі сім'ї, припускає різні квести. Так учасникам потрібно буде прокладати свій шлях через виставку, стикаючись з такими темами, як Нещадний Опір, Злом коду, Неймовірні гаджети, Нещадний саботаж і Майстерний камуфляж.

По ходу гри учасники дізнаються про методи, що використовуються найхитрішими шпигунами, наприклад, як зробити невидиме чорнило і зламати код.

Виставка Horrible Histories: Spies підійде для відвідувачів різного віку і особливо рекомендується дітям від 5 до 12 років. Програма безкоштовних заходів працюватиме у дні шкільних літніх канікул та свят.

Зазначимо, що 4 липня в Кенсингтонському палаці відкриється виставка кращих нарядів королеви Єлизавети II, її молодшої сестри принцеси Маргарет Роуз, а також покійної принцеси Діани.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.