Спецпроект

В Іспанії відкрився музей, присвячений смолі

В іспанському місті Навас-де-Оро (Navas de Oro) з'явився незвичайний Музей смоли.

Про це пише telegraf.com.ua.

Музей розташований у будинку колишнього муніципалітету і працює по буднях. Відвідувачі зможуть дізнатися про розвиток виробництва смоли і про національні традиції, пов'язані з цим ремеслом.

Навас-де-Оро знаходиться в провінції Сеговія у складі автономного співтовариства Кастилія і Леон. Завдяки наявності величезних лісових масивів, що оточують місто, місцеві жителі здавна займаються виробництвом смоли, створивши сімейні династії. І незважаючи на те, що технічний прогрес наразі зробив крок далеко вперед, багато сімей досі "по старинці" займаються саме смолою.

У музеї туристи познайомляться зі "смоляною" сосною, з інструментами і посудом, необхідними для робіт зі смолою, зможуть спробувати себе в цій діяльності, а також дізнаються про історію регіону. З музею будуть стартувати також 5 пішохідних маршрутів, під час яких можна навчитися правильно збирати смолу і орієнтуватися в лісовій гущавині.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.