У Миколаєві рятують вежу-гіперболоїд - претендента на Світову спадщину. ФОТО

В Миколаєві на території легендарної гіперболоїдної водонапірної вежі відбулося відкриття алеї імені архітектора Шухова.

Про це повідомляють NikVesti.

Метою заходу було привернення уваги громадськості і влади до збереження Шуховської водонапірної вежі - унікального об'єкту інженерної спадщини України.

 Вежа Шухова, орієнтовно 1910-ті роки

У заході взяли участь правнук відомого вченого Владімір Шухов (Москва), професори з Університету Інсбрука (Австрія), Технічного університету Мюнхена (Німеччина) і Московського державного будівельного (Росія).

Представник місцевого водоканалу повідомив, що протягом квітня-травня була відреставрована ровесниця водонапірної вежі - кам'яна огорожа поблизу неї.

 Вежа Шухова, 2013 рік. Фото: wikipedia.org

Владімір Шухов висловив думку, що башту потрібно реставрувати і відкривати для екскурсійного відвідування мешканцями та гостями міста.

Вежа Шухова - водонапірна вежа висотою 32 метри, виконана за проектом інженера Володимира Шухова для системи міського водопостачання в Миколаєві. Була побудована в 1907 році, функціонувала до 1944 року, коли була підірвана відступаючими німецькими військами.

Відновлена і використовувалася до середини 1958 року. Має статус пам'ятки історії та культури місцевого значення. Міжнародна наукова конференція "Heritage at Risk. Збереження архітектури XX століття і Світова спадщина" (2006 рік) назвала Шуховську вежу серед шедеврів архітектурного авангарду, рекомендованих до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Аджигольський маяк - іще одна пам'ятка роботи Шухова

Володимир Шухов - архітектор, винахідник і науковець, проектант нафтопроводів, мостів, башт тощо. З 1896 по 1930 роки за його проектами було побудовано понад 200 сталевих сітчастих гіперболоїдних веж.

До наших днів збереглися не більше 20, в тому числі у Черкасах і Помічній (Кіровоградщина). Одні з найкраще збережених - водонапірна вежа в Миколаєві і Аджигольський маяк у Дніпровському лимані (1910 рік, висота - 70 метрів). 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.