У Сумах знесуть два пам'ятники Леніну

Депутати Сумської міськради прийняли рішення демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Про це повідомляють "Подробности" із посиланням на "Сегодня".

"Управлінню капітального будівництва здійснити роботи з демонтажу пам'ятника-погруддя Леніну по вулиці Миру, 28 і пам'ятника, який розташований в урочищі Дуровщина", - йдеться у рішенні, за яке проголосував 51 із 70 присутніх у сесійній залі депутатів.

Згідно з рішенням, пам'ятник-бюст буде переданий "на відповідальне зберігання міському комітету КПУ", а пам'ятник з урочища Дуровщина – переплавлений.

Обговорення та голосування цього питання супроводжувалося вигуками "Ганьба!" з боку численних представників КПУ, які прибули на сесію. Міський голова Геннадій Мінаєв порадив їм створювати ініціативну групу зі збору підписів за відставку мера.

Нагадаємо, у квітні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніна, встановленого біля будинку культури "Хімік". На його місці планується встановити пам'ятник засновникові міста Суми – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

У лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Дивіться також інші матеріали про встановлені і знищені пам'ятники Леніну в Україні

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.