Спецпроект

У день народження Пушкіна в Москві відкрився новий меморіальний музей

Пушкінська Москва поповнилася ще однією визначною пам'яткою. У щойно відреставрованому будинку на Старій Басманний вулиці, де жив дядько великого поета - Василь Львович Пушкін, відкрився новий меморіальний музей.

Про це пише news.mail.ru.

Цей дерев'яний особняк в Німецькій слободі Василь Львович - рідний дядько і перший поетичний наставник Олександра Пушкіна - винайняв в 1824 році у титулярної радниці Пелагеї Кетчер. Власне, будинок за своє життя жодного разу не реставрувався. Після революції до 70-х років минулого століття тут були "комуналки", потім контори, включаючи ЗАГС. І тільки в 1998 році його передали Державному музею А.С. Пушкіна.

Планувалося вже за рік - до 200-річчя поета - відкрити тут філію музею. Але взялися за реставрацію тільки в 2012-му. За словами Євгена Богатирьова, директора Державного музею О.С. Пушкіна, "за рік проведена складна наукова реставрація, були підняті всі архівні документи і створено саме той простір і середовище, характерні для 20-х років XIX століття". У цьому музеї навіть немає табличок - щоб відвідувачі повністю відчули домашню обстановку. Зате на вході лежать стопкою "Навігатори" з історією кожного експоната.

У будинку-музеї всього 9 залів: від Камердинерської (між іншим, у віршотворця Василя Львовича і камердинер писав вірші) до кімнат у антресолях, які присвячені великому племіннику. "Будинок, де народився Олександр Пушкін, не зберігся, - пояснив Євген Богатирьов, - тому тут з'явилася така експозиція". Саме сюди, до дядька, Олександр приїхав до вересня 1826 після Михайлівського заслання, тут читав привезену із заслання трагедію "Борис Годунов". У залах меблі червоного дерева і карельської берези, живописні портрети і види в позолочених рамах, гравюри та літографії XVIII-XIX століття - портрети Василя Львовича, його рідних і друзів, види Москви, Петербурга, Парижа. Тут зібрано багато раритетів, в тому числі унікальний альбом Олени Демидової з автографами трьох невідомих раніше віршів Василя Львовича, гравюри Хогарта, альбом з малюнком Батюшкова, де Василь Львович гуляє по Тверському бульвару, фамільне срібло Пушкіних, хрестинна сорочка Олександра ... Є навіть Сонетка, вишита Вірою Федорівною В'яземською. Як зауважив директор Євген Богатирьов, "15 років речі чекали цього дня".

Взагалі будинок став таким, яким був при Пушкіних. Це стосується не тільки побутової, а й творчої обстановки. До гостинного Василя Львовича з'їжджалися друзі-літератори: Карамзін, Жуковський, В'яземський, Батюшков, Дельвіг, Міцкевич ... В їдальні, наприклад, стоїть муляж гусака - символу веселого літературного товариства "Арзамас", старостою якого був Василь Львович. Є портрети членів цього товариства з жартівливими кличками: сам господар звався "Ось я вас", Павло Голенищев-Кутузов "Ослом", а Олександр Пушкін - "Цвіркуном". У зв'язку з цим у музеї з'явилася ідея - завести співаючого цвіркуна.

Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.