Спецпроект

В Росії відкривають музей гусака

Музей гусака відкриється в Алтайському селі Гуселетово на початку липня, в експозиції буде представлено близько 5 тисяч унікальних експонатів.

Про це пише ria.ru.

Музей відкриють у лікувально-оздоровчому комплексі "Гуселетовські плеса", який знаходиться в трьох кілометрах від села Гуселетово.

"Гусак - одна з найбільш цікавих тварин, яка вшановується багатьма народами, вважається оберегом, зображення цього птаха зустрічається на іконах. Гусь живе довше за всіх пернатих - 20 років, і він більш вірний, ніж лебідь. За два роки зібрано більше 5 тисяч експонатів з всього світу ", - розповідають впорядники.

Цікаві експонати збирали протягом двох років. Вдалося виявити порцелянові фігурки з Європи, було знайдено срібну ложечку із зображенням міфічної істоти, що терзає двох гусей, сформована унікальна нумізматична колекція.

Крім фігурок відвідувачі зможуть подивитися книги про гусей, православні ікони, ігри. Гіди розкажуть про стародавні ритуали з використанням гусей, а діти зможуть виготовити фігурку птаха в стилі орігамі. В якості сувенірів в музеї будуть продаватися амулети з гусячого пера, в кінчик якого будуть засипати насіння подорожника.

За словами директора комплексу "Гуселетовські плеса" Сергія Неверова, гусак стане своєрідним брендом "Гуселетовського плесо", що сприятиме залученню туристів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.