Спецпроект

У Москві відкрився ретро-музей "Дамське щастя"

В Москві відкрився ретро-музей "Дамське щастя". Йому передували виставки у столиці та багатьох музеях Росії: "Куточок моєї прабабусі", "Дамські штучки", "Мова віяла". Тепер постійна експозиція працює на ВВЦ.

Про це пише rg.ru.

У музеї можна здійснити хвилюючу подорож у минуле, познайомитися з Прекрасною незнайомкою кінця XIX - початку XX століть. Провідниками в цій подорожі послужать справжні речі тієї епохи, яку у Франції називали Belle Époque, а в Росії - Срібним століттям або епохою модерн.

Тут можна побачити розкішні бальні сукні і строгі костюми для дому, прогулянок, візитів, виходів у світ. В музеї представлені і костюми для занять спортом - в ту епоху спорт став модним жіночим захопленням. Найбільш розкуті дами з'являлися на пляжі в купальнику - сьогодні він здається навіть занадто закритим, а в ті часи вважався дуже еротичним.

У музеї безліч "дамських штучок" - галантерея, парфумерія, гаманці, прикраси. Мабуть, все це можна виявити і в сумочці сучасної жінки. Але є і дивовижні предмети, які давно вийшли з ужитку: гачок для затягування корсета і шнурування черевик, важки для обважнення подолу (щоб не дуже задирався), прищіпка-"паж" для підбирання шлейфу сукні.

Окремий розділ представляють рідкісні віяла XVIII-початку XX століть - неодмінний аксесуар справжньої пані. З віялом у руках відвідувачкам музею можна повправлятися перед старовинним дзеркалом і перенестися на кілька століть назад.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.