Спецпроект

У центрі Києва встановлять пам'ятник учителю Ступки

Поруч із Національним театром імені Івана Франка поставлять пам'ятник режисерові Сергію Данченку. За задумом скульпторів, знаменитий режисер буде представлений в іпостасі ангела-хранителя театру.

Про це пише svodka.net.

У червні поруч з Національним театром імені Івана Франка, біля входу на Камерну сцену, з'явиться пам'ятник видатному українському театральному режисерові, вчителю Богдана Ступки, Сергію Данченку.

Сергій Данченко з кінця 70-х ХХ століття почав створювати високохудожню репертуарну лінію головного драматичного театру України ("Украдене щастя", "Дядя Ваня", "Візит старої дами", "Тев'є-Тевель", "Біла ворона", "Мерлін", "Король Лір").

Скульптурне "відображення" Сергія Володимировича зустрічатиме глядачів просто біля входу на нову сцену. За задумом творців, а це скульптори Володимир та Олексій Чепелик, режисер Данченко представлений в іпостасі ангела-хранителя театру, його чесного і доброго вартового. Нібито режисер все ще продовжує в рідному театрі репетиційний процес.

Сергій Данченко

Робота над цим проектом тривала більше року. Велику допомогу - близько півмільйона гривень - надав франківцям у роботі над пам'ятником покровитель Юрій Коптєв.

На думку генерального директора франківців Михайла Захаревича, "історія нашого театру умовно ділиться на періоди "до" і "після" Данченка, оскільки Сергій Володимирович створював театр справді художній, усвідомлюючи суть і призначення національного театру".

Як повідомив Михайло Захаревич, в перспективі очікується скульптурна композиція у сквері біля театру, присвячена Богдану Ступці, для якого Данченко був головним учителем у театрі, його близьким другом.

Нагадаємо, що в цьому ж сквері вже є статуї Миколи Яковченка та Гната Юри. Таким чином, вимальовується обрис практично музейного скверу.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.