1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця

Фільм "Білий птах із чорною ознакою" став кінодебютом львівського театрального актора Богдана Ступки. В цьому фільмі йому - 29 років. Спершу роль Ореста мав виконувати Іван Миколайчук, але чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Шевченка, не може грати бандерівця!"

Сьогодні в землю Байкового кладовища поклали Богдана Ступку - актора, який своїм життям доводив, що українські кіно і театр живі і вмирати не збираються. На відміну від людини. 22 липня 2012 року Богдан Сильвестрович помер у лікарні, втомившись боротися з хворобою.

"Історична Правда" пропонує згадати першу появу Ступки в кіно - у легендарному фільмі "Білий птах із чорною ознакою".

Знятий у 1970 році, "Птах..." став одним з останніх фільмів хвилі поетичного кіно, яка закінчилася за кілька років грандіозною спецоперацією проти "шестидесятників".

У 1970-му Богдану Ступці було 29. Молодого актора Львівського драмтеатру імені Заньковецької зовсім не знали за межами Галичини. Увагу Юрія Іллєнка до Ступки привернув інший режисер - Леонід Осика.

Найпопулярніші фільми УРСР і решти Союзу. ВІДЕО

Сюжетна лінія фільму - конфлікт між трьома братами Дзвонарями, які живуть у буковинському селі і кохають одну і ту ж жінку, попівну Дану (пропоноване відео і зображує танець Дани, яку грає Лариса Кадочникова, і Ступки-Ореста).

Старший син іде "до совітів", середній - у повстанці, молодший вибирає життя.

Головний герой "Білого птаха..." - саме середній син. Слова "УПА" чи "бандерівці" жодного разу не звучать у фільмі, хіба що абстрактне "чорні хлопці".

"Нам не по дорозі ні з москалями, ні з німцями, - говорить герой Ступки в наведеному нижче уривку з фільму. - Німці прийшли і підуть, а москалів ми самі викуримо. В цих горах будемо ми".

Подібного роду слова вперше зазвучали в радянському кінематографі. Ступка показав не карикатурного націоналіста (порівняйте з бандерівцями у знятій кілька років потому "Думі про Ковпака" або у новітній російській "Ми з майбутнього-2"), а людяного і відважного героя, переконаного у своїй правоті.

Спершу роль Ореста Дзвонаря мав виконувати Іван Миколайчук, але ідеологічні чиновники була категорично проти: "Актор, який зіграв Тараса Шевченка, не може грати бандерівця!"

Іван Миколайчук. Невідомі знімки з життя і смерті. ФОТО

Миколайчук поступився роллю Ступці, зігравши старшого сина - комуніста. Стрічку кілька разів забороняли в УРСР, але Гран-прі Московського міжнародного фестивалю в 1971 році легалізував "Білого птаха..." в очах партійних цензорів.

В цьому фільмі Богдану Ступці 29 років. Попереду все життя - визнання в СРСР і за кордоном, переїзд у Київський театр імені Франка, розквіт таланту в 1990-ті, чиновницька робота у 2000-их. І масове визнання - за ролі в кіно і театрі. За молочника Тев'є і короля Ліра, за гетьмана Хмельницького і генсека Брежнєва. За Ореста Дзвонаря. 

Cьогодні його поховали.

Ярослав Гайвас. Провідний діяч ОУН, розвідник, журналіст

Ярослав Гайвас належав до особливої категорії об’єктів оперативної розробки органів нквс / кдб – ідейних, переконаних, грамотних, добре підготовлених для підпільної роботи, які здобули хорошу освіту й пройшли велику школу боротьби, конспірації, перебування в тюрмах і таборах. Таких, на думку чекістів, не можна було ані завербувати, ані схилити до відмови від антирадянської діяльності. Тож їх мали тримати в полі зору і вигадувати способи, як мінімізувати активність.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.