Спецпроект

Опра Вінфрі дала $12 млн на музей афроамериканської історії

Американська телеведуча Опра Уїнфрі пожертвувала 12 мільйонів доларів на будівництво Музею афроамериканської історії та культури у Вашингтоні.

Про це пише korrespondent.net.

Національний музей афроамериканської історії та культури відкриється в 2015 році і стане 19-м музеєм знаменитого Смітсонівського інституту. Колекція музею об'єднає понад 22 тисяч експонатів.

Для будівництва музею необхідно зібрати 500 мільйонів доларів, половину суми обіцяв виділити конгрес США.

За словами директора музею, Лонні Банча, вже зібрано близько 335 000 000 доларів, 140 з яких пожертвували приватні спонсори. Раніше Уїнфрі вже жертвувала Музею афроамериканської історії та культури мільйон доларів. Її внесок став найбільшим приватним пожертвуванням для нового музею.

Банч також розповів, що до колекції увійдуть деякі атрибути кар'єри Уїнфрі, наприклад, один з мікрофонів, який використовувався у відомому 25-річному шоу телеведучої.

Повідомляється, що на честь Уїнфрі, яка входить до консультативної ради музею, також буде відкрито 350-місний кіноконцертний зал під дахом музею.

Минулого року Опра Уїнфрі очолила список найбільш високооплачуваних жінок шоу-бізнесу за версією Forbes.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.