Спецпроект

Найбільший багатій світу разом із Маркесом і Кінгом відкрив музей

Мексиканський мільярдер Карлос Слім (Carlos Slim), який є найбагатшою людиною в світі за версією Forbes, відкрив у Мехіко музей живопису і присвятив його дружині.

Музей Соумайя (Soumaya Museum) названий на честь померлої в 1999 році дружини Сліма, яка народила йому шістьох дітей і допомагала збирати колекцію живопису, яка наразі налічує близько 66 тисяч робіт.

У церемонії відкриття музею взяли участь президент Мексики Феліпе Кальдерон, письменник Габріель Гарсіа Маркес і телеведучий Ларрі Кінг, який назвав дітище Сліма "одним з кращих музеїв живопису в світі".

Експозиція музею розташована на площі 6800 квадратних метрів і включає в себе роботи як мексиканських художників - Дієґо Рівєри (Diego Rivera) і Руфіно Тамайо (Rufino Tamayo), так і великі зібрання європейського живопису.

Серед інших тут представлені шедеври Тінторетто, Ель Греко, Рубенса, Моне, Ренуара, Ван Гога, Матісса, Далі і Міро. Також у музеї зібрана найбільша за межами Франції колекція робіт скульптора Огюста Родена.

Карлос Слім, чий статок наразі оцінюється в 32 мільярди фунтів (понад 50 мільярдів доларів), розбагатів, працюючи у сфері телекомунікацій. На частку оператора Telcel, що належав Сліму, припадає близько 70 відсотків абонентів у Мексиці.

Дивіться також інші матеріали за темами "Мексика" та "Живопис"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.