У ЦДВР передали архів Романа Бжеського

Архів Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) поповнився документами з особового фонду дослідника української історії, літератора Романа Бжеського.

Одну з трьох його архівних колекцій зібрала та передала до Львова дружина історика Надія Бжеська.

Колекцію вже упорядкували та оцифрували, загалом вона налічує 48 документів та бібліотеку: 30 книг та 3 періодичних видання.

"Особливий інтерес становлять машинописи праць Романа Бжеського з історії України, теорії українського націоналізму, "Біла книга. Національна і соціальна політика совєтів на службі московського імперіалізму", перевидана у 2008 році. Є кілька досліджень про Івана Мазепу, Лесю Українку, Миколи Хвильового, Леоніда Мосендза", — розповідає історик, архівіст Геннадій Іванущенко.

Фонд Романа Бжеського налічує ще дві архівні колекції. Одна з них — спогади і матеріали про часи Української революції 1917—1920 років — міститься в Чернігові та готується до друку. Інша колекція зберігається за кордоном у дочки Романа Бжеського пані Маргарити.

Обидві колекції планують найближчим часом упорядкувати та передати до Архіву ЦДВР.

Архів Центру досліджень визвольного руху почав формуватися 2002 року і зараз налічує 34 фонди документів, а також колекції фоно-, фото- та відеоматеріалів - загалом понад 170 тисяч документів періоду 1930-2000-х рр. Оцифровані та упорядковані матеріали зі свого архіву ЦДВР викладає у вільному доступі на сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua.

Дивіться також інші матеріали за темами "ЦДВР" і "Архіви"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.