Спецпроект

Бляшані "квитки" до музею Метрополітан стануть раритетом

Адміністрація музею Метрополітан в Нью-Йорку прийняла рішення відмовитися від знаменитих бляшаних "ґудзиків" - круглих кольорових значків, які кріпляться до одягу відвідувачів і замінюють вхідні квитки.

Про це пише travel.ru.

Бляшані значки з буквою "М" з'явилися в 1971 році і прослужили музею 42 роки. Всього існували "ґудзики" 16 кольорів; зібравши всі, можна було потрапити до музею безкоштовно. Їх дизайн був багаторазово використаний в сувенірній продукції Метрополітану, а в колекції музею є сукня із значків.

Метрополітан відмовляється від свого фірмового знака через нерентабельність: з роками метал подорожчав, а кількість виробників, які могли змагатися між собою за право робити "ґудзики", знизилося. Музей замовляв партії по 1,6 мільйона значків чотири рази на рік; за останні роки вартість одного "ґудзика" зросла з 2 до 3 центів. Нові паперові квитки, які з'являться з 1 липня, будуть значно дешевше і екологічніше.

Система оплати вхідних квитків в музей Метрополітен нестандартна: біля кас висить оголошення про те, що вхід коштує $ 25, однак нижче - приписка: це рекомендована ціна. Насправді відвідувачі платять за квиток стільки, скільки вважають за потрібне.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.