Спецпроект

Найбільший московський музей очолила уродженка Одеси

Директором Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві стала уродженка Одеси Марина Лошак.

Про це пише timer.od.ua.

Останнім часом Марина Лошак обіймала посаду арт-директора московського музейно-виставкового об'єднання "Манеж". Також вона керувала Московським центром мистецтв на Неглинній і столичною Tatintsian Gallery, заснованої нью-йоркським галеристом Гарі Татінцяном. Вона також була співзасновницею московської галереї "Роза Азора" і куратором вінтажного бутіка Brocade.

Марина Лошак народилася в Одесі в 1955-му році. Закінчила Одеський державний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю "Класична філологія". До 1986 року працювала в Одеському державному літературному музеї.

Марина Лошак

Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна - один з найбільших і значних російських музеїв європейського і світового мистецтва. Колекція музею налічує понад 560 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, творів прикладного мистецтва, пам'яток археології та нумізматики, художньої фотографії. У тому числі в колекції музею полотна Ренуара, Ван Гога, Моне, Дега, Сезанна, Матісса, Пікассо та інших найвідоміших живописців.

До останнього часу музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна очолювала Ірина Антонова, яка була директором музею з 1961 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.