Спецпроект

Ізраїльський мільярдер підтримав британський музей

Ізраїльський корабельний магнат і мільярдер Еяль Офер пожертвував 10 млн фунтів стерлінгів (15,2 млн доларів) відомому лондонському музею сучасного мистецтва - Tate.

Про це пише jn.com.ua.

Його кошти допомогли фінансувати найбільше розширення музею за його 13-річну історію.

Подарунок від Фонду Еяля Офера продовжує традицію сім'ї з підтримки британських культурних та освітніх установ, закладену його батьком, Семмі Офером.

Надані кошти допоможуть придбати і обладнати нову будівлю, яка збільшить розміри музейної експозиції на 60 відсотків. У новій структурі будуть розміщені роботи сучасного візуального мистецтва, такі як фотографії та перформанси.

"Приємно бачити, що подібна видатна благодійність продовжується з покоління в покоління", - зазначив Ніколас Серота, директор Tate. - Щедрість Еяля Офера і його сім'ї допоможе перетворити Tate Modern дійсно в музей двадцять першого століття ".

63-річний Офер - числиться другим у списку найбагатших людей Ізраїлю, його статки оцінюються в 5,9 млрд. доларів, відповідно до рейтингу мільярдерів агентства Bloomberg. Зі своїм молодшим братом він володіє однією з найбільших судноплавних компаній у світі - Sammy Ofer Group Monaco.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.