Спецпроект

Музей Голокосту отримав пожертвування завдяки інциденту

Музей Голокосту в Х'юстоні розпочав реставрацію старовинного рибальського човна, одного з тих, на борту яких з окупованої нацистами Данії в нейтральну Швецію було вивезено понад 7.200 євреїв.

Про це пише newsru.co.il.

Судно потрапило в Музей Х'юстону близько 5 років тому і потребує термінової реставрації, оскільки його палуба сильно постраждала від дощової води, а обшивка всохла. Проте до цих пір музей, який є безкоштовним, не міг знайти необхідні 200 тисяч доларів на ремонт історичного судна.

Кілька місяців тому один з реставраторів музею, Бред Говард, отримав анонімне голосове повідомлення, що містило образи і погрози антисемітського характеру. Говард розмістив повідомлення на YouTube. За кілька днів цей випадок зацікавив Гленна Лі Бека, журналіста, політичного оглядача і ведучого власного шоу на радіостанції Premiere Radio Networks.

Після того, як Бек розповів про Говарда і рибальський човен своїм слухачам, в музей Голокосту почали надходити щедрі пожертви з різних країн світу. Серед тих, хто допомагає реставрації не тільки грошима, опинився і кваліфікований робітник Джо Бебкок.

"Я не єврей, але батько моєї дружини, датчанки, колись допомагав євреям дістатися порту - возив їх у колясці свого мотоцикла. Тож, я теж маю відношення до цієї історії", - розповів Бебкок.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.