Спецпроект

Музей Голокосту отримав пожертвування завдяки інциденту

Музей Голокосту в Х'юстоні розпочав реставрацію старовинного рибальського човна, одного з тих, на борту яких з окупованої нацистами Данії в нейтральну Швецію було вивезено понад 7.200 євреїв.

Про це пише newsru.co.il.

Судно потрапило в Музей Х'юстону близько 5 років тому і потребує термінової реставрації, оскільки його палуба сильно постраждала від дощової води, а обшивка всохла. Проте до цих пір музей, який є безкоштовним, не міг знайти необхідні 200 тисяч доларів на ремонт історичного судна.

Кілька місяців тому один з реставраторів музею, Бред Говард, отримав анонімне голосове повідомлення, що містило образи і погрози антисемітського характеру. Говард розмістив повідомлення на YouTube. За кілька днів цей випадок зацікавив Гленна Лі Бека, журналіста, політичного оглядача і ведучого власного шоу на радіостанції Premiere Radio Networks.

Після того, як Бек розповів про Говарда і рибальський човен своїм слухачам, в музей Голокосту почали надходити щедрі пожертви з різних країн світу. Серед тих, хто допомагає реставрації не тільки грошима, опинився і кваліфікований робітник Джо Бебкок.

"Я не єврей, але батько моєї дружини, датчанки, колись допомагав євреям дістатися порту - возив їх у колясці свого мотоцикла. Тож, я теж маю відношення до цієї історії", - розповів Бебкок.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.