Спецпроект

Музей Голокосту отримав пожертвування завдяки інциденту

Музей Голокосту в Х'юстоні розпочав реставрацію старовинного рибальського човна, одного з тих, на борту яких з окупованої нацистами Данії в нейтральну Швецію було вивезено понад 7.200 євреїв.

Про це пише newsru.co.il.

Судно потрапило в Музей Х'юстону близько 5 років тому і потребує термінової реставрації, оскільки його палуба сильно постраждала від дощової води, а обшивка всохла. Проте до цих пір музей, який є безкоштовним, не міг знайти необхідні 200 тисяч доларів на ремонт історичного судна.

Кілька місяців тому один з реставраторів музею, Бред Говард, отримав анонімне голосове повідомлення, що містило образи і погрози антисемітського характеру. Говард розмістив повідомлення на YouTube. За кілька днів цей випадок зацікавив Гленна Лі Бека, журналіста, політичного оглядача і ведучого власного шоу на радіостанції Premiere Radio Networks.

Після того, як Бек розповів про Говарда і рибальський човен своїм слухачам, в музей Голокосту почали надходити щедрі пожертви з різних країн світу. Серед тих, хто допомагає реставрації не тільки грошима, опинився і кваліфікований робітник Джо Бебкок.

"Я не єврей, але батько моєї дружини, датчанки, колись допомагав євреям дістатися порту - возив їх у колясці свого мотоцикла. Тож, я теж маю відношення до цієї історії", - розповів Бебкок.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.