Спецпроект

СБУ презентувала у Польщі книгу про українсько-польські стосунки

У Варшаві презентували англомовний збірник науково-документального видання "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб".

Це відбулося під час офіційного візиту робочої групи Галузевого державного архіву СБУ до Інституту національної пам’яті Республіки Польща, повідомляє прес-центр Служби безпеки України.

Захід відбувся за участю представників дипломатичного корпусу країн-членів ЄС, акредитованих в МЗС Республіки Польща, провідних науковців та громадських організацій.

Попередні презентації відбулися у Лондоні за сприяння Союзу українців Британії, у Києві за участю Голови СБУ та голови Інституту національної пам’яті Польщі, а також у Гарвардському університеті (США).

Видання здійснено в рамках спільного проекту СБУ і МВС із комісії з розслідування злочинів проти польського народу Інституту національної пам'яті Польщі. Проект було розпочато в 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

"Цей проект є наймасштабнішим за кількістю опублікованих документів, - зазначила керівник Галузевого держархіву СБУ Світлана Лясковська. - У 8 томах міститься 1239 документів, з яких 1073 - матеріали Галузевого державного архіву та архівних підрозділів регіональних органів СБУ".

Від імені організаторів заходу Голова Інституту національної пам'яті Республіки Польща Лукаш Камінський наголосив: "Пам'ять про минуле, яким би трагічним воно не було, не повинна зруйнувати наші теперішні добросусідські відносини та наше майбутнє".  

Розповідаючи про перспективи розвитку видавничого проекту, члени спільної робочої групи Рафал Лєскевич та Сергій Кокін нагадали, що наступного року побачить світ 9-й том серії, присвячений темі ліквідації органами безпеки ПНР керівних структур ОУН на території Польщі у 1944-1947 рр.

10-й том буде присвячено документам про здійснення органами НКВД антипольської репресивної операції на території Західної України у 1939-1941 рр.; 11-й том – депортації польського населення із Західної України у 1940-1941 рр.; 12-й том – ліквідації прикордонними військами НКВС-МВС УРСР та органами безпеки ПНР збройного підпілля УПА на прикордонній території.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.