Спецпроект

В Швеції будується перший музей-діорама на місці битви 1719 року

Музей буде називатися "гаванським" - Hamnmuseum - і будується він в стокгольмському передмісті Накка / Nacka. Готовий музей буде до початку нового 2014 року, а урочисте його відкриття для відвідувачів планується на квітень.

Про це повідомляє sverigesradio.se.

"Ідея музею виникла після 3-х літніх археологічних розкопок", - розповідає Ларс Гуннар Нільссон, ініціатор музею і з творець фільму, який буде показаний в цьому музеї, - "Протягом 6 навчальних семестрів велися розкопки в місці, яке було визначено в якості місця битви при Стекеті / Stäket на острові Лісовому / Skogsö, битви 1719. Археологи відкопали близько 1400 предметів. Більшість XVIII століття, але траплялися і знахідки XV століття, епохи вікінгів і навіть IV століття. Тому, в комуні Накка вирішили відкрити там музей".

Такі музеї - музеї одного бою або однієї битви - є в інших країнах, але в Швеції - це перший музей такого роду.

Дані про число учасників битви в історичній літературі дуже різні, але спираючись на найбільш достовірні джерела можна сказати, що близько 3600 солдатів або 6 батальйонів було з російської сторони, а зі шведської приблизно 700 осіб. Планувалося надіслати для оборони Стокгольма 1200 солдатів, але встигли до висадки російських тільки 700, уточнює Ларс Гуннар Нільссон. Про цю битву і піде мова в музеї. Там буде демонструватися і фільм.

"Ми знімаємо фільм-реконструкцію битви при Стекеті. Епізодів цієї битви. Мова в музеї буде йти про російські набіги початку XVIII століття, не тільки при Стекеті, але і по всьому шведському узбережжю. Це відвідувач побачить в експозиції музею, яка веде нас від 70-х років XX століття назад до 1719. Потім ви входите в круглу кімнату, де півколом розташований екран. Відвідувачі дивляться фільм, перебуваючи так би мовити в "медіа-циліндрі. Фільм тривалістю в 7-10 хвилин, і на його початку ми знаходимося в сучасності, в районі, де вулиці між будинками можуть називатися "Батальна", наприклад, хоча кругом вілли з садками, цілком ідилічна картинка. Але поступово в неї проступають кадри з минулого. Спочатку дифузні, розмиті картинки, стають чіткіше і нас - відвідувачів музею - вони переносять в 1719-й рік, коли на цьому березі висадилися російські солдати галерного флоту: перед нами зовсім інший ландшафт - гарячі поля, розбиті стволи дерев, до неба піднімається дим згарищ , йде підготовка до сутички" - розповідає автор фільму, Крістіан Арнет.

Серед експонатів майбутнього музею багато російського: російські кулі, пряжки, гудзики, залишки рушниць, частини кінної упряжі. А в 2015 році Збройна палата Королівського палацу в Стокгольмі вже пообіцяла дати в експозицію шлюп Петра Великого, який був зроблений в Голландії.

Музей задуманий, як відкритий для всіх, як інтерактивний і сучасний, хоча в основі експозиції лежать археологічні знахідки з місця подій 300-річної давнини. Музей по-шведськи називається Hamnmuseum, тобто Гаванський, розташований у Гавані. Відкриється він навесні 2014 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.