Спецпроект

В Швеції будується перший музей-діорама на місці битви 1719 року

Музей буде називатися "гаванським" - Hamnmuseum - і будується він в стокгольмському передмісті Накка / Nacka. Готовий музей буде до початку нового 2014 року, а урочисте його відкриття для відвідувачів планується на квітень.

Про це повідомляє sverigesradio.se.

"Ідея музею виникла після 3-х літніх археологічних розкопок", - розповідає Ларс Гуннар Нільссон, ініціатор музею і з творець фільму, який буде показаний в цьому музеї, - "Протягом 6 навчальних семестрів велися розкопки в місці, яке було визначено в якості місця битви при Стекеті / Stäket на острові Лісовому / Skogsö, битви 1719. Археологи відкопали близько 1400 предметів. Більшість XVIII століття, але траплялися і знахідки XV століття, епохи вікінгів і навіть IV століття. Тому, в комуні Накка вирішили відкрити там музей".

Такі музеї - музеї одного бою або однієї битви - є в інших країнах, але в Швеції - це перший музей такого роду.

Дані про число учасників битви в історичній літературі дуже різні, але спираючись на найбільш достовірні джерела можна сказати, що близько 3600 солдатів або 6 батальйонів було з російської сторони, а зі шведської приблизно 700 осіб. Планувалося надіслати для оборони Стокгольма 1200 солдатів, але встигли до висадки російських тільки 700, уточнює Ларс Гуннар Нільссон. Про цю битву і піде мова в музеї. Там буде демонструватися і фільм.

"Ми знімаємо фільм-реконструкцію битви при Стекеті. Епізодів цієї битви. Мова в музеї буде йти про російські набіги початку XVIII століття, не тільки при Стекеті, але і по всьому шведському узбережжю. Це відвідувач побачить в експозиції музею, яка веде нас від 70-х років XX століття назад до 1719. Потім ви входите в круглу кімнату, де півколом розташований екран. Відвідувачі дивляться фільм, перебуваючи так би мовити в "медіа-циліндрі. Фільм тривалістю в 7-10 хвилин, і на його початку ми знаходимося в сучасності, в районі, де вулиці між будинками можуть називатися "Батальна", наприклад, хоча кругом вілли з садками, цілком ідилічна картинка. Але поступово в неї проступають кадри з минулого. Спочатку дифузні, розмиті картинки, стають чіткіше і нас - відвідувачів музею - вони переносять в 1719-й рік, коли на цьому березі висадилися російські солдати галерного флоту: перед нами зовсім інший ландшафт - гарячі поля, розбиті стволи дерев, до неба піднімається дим згарищ , йде підготовка до сутички" - розповідає автор фільму, Крістіан Арнет.

Серед експонатів майбутнього музею багато російського: російські кулі, пряжки, гудзики, залишки рушниць, частини кінної упряжі. А в 2015 році Збройна палата Королівського палацу в Стокгольмі вже пообіцяла дати в експозицію шлюп Петра Великого, який був зроблений в Голландії.

Музей задуманий, як відкритий для всіх, як інтерактивний і сучасний, хоча в основі експозиції лежать археологічні знахідки з місця подій 300-річної давнини. Музей по-шведськи називається Hamnmuseum, тобто Гаванський, розташований у Гавані. Відкриється він навесні 2014 року.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.