Спецпроект

У філії бібліотеки кіномистецтва відкриється музей "Будинок Тарковських"

Ірма Рауш, перша дружина Андрія Тарковського і виконавиця ролі Дурочки у фільмі "Страсті за Андрієм", за згодою сина Арсенія (первістка Андрія Тарковського) безоплатно передала на зберігання майбутнього Музею "Дім Тарковських" в Москві (філія Бібліотеки кіномистецтва імені С.М. Ейзенштейна в Щипковському провулку) багатющий архів матеріалів, більшість з яких вперше побачать світ.

Про це пише proficinema.ru.

Серед матеріалів - фотографії, листи, документи, що включають автографи Андрія Тарковського, Арсенія Тарковського, Марії Вишнякової та інших членів сім'ї Тарковського, дитячі малюнки та листи режисера, а також сценарій фільму "Страсті за Андрієм", машинопис і публікація в журналі "Мистецтво кіно" статті Тарковського "Відображений час" з правками автора.
 
Після систематизації всі ці матеріали разом з іншими раритетами будуть представлені на спеціально організованій виставці в Бібліотеці кіномистецтва.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.