Спецпроект

У Португалії презентували наукову збірку про Голодомор

У Лісабоні презентували збірку наукових статей португальських істориків "Голодомор — невідома українська трагедія" ("Holodomor — A desconhecida tragédia ucraniana (1932-1933)").

Як повідомляє Спілка українців у Португалії, ідея видання виникла після проведення "Днів української культури та історії у Лісабонському університеті" у 2009 році, під час яких відбулася наукова конференція щодо Голодомору 1932-33 років в Україні.

"Ця збірка — результат плідної співпраці, з одного боку, громадської організації Спілки українців у Португалії з посольством України (до президенства Януковича, який фактично заперечив характер геноциду проти українців у Голодоморі), та провідного ВУЗу Португалії — Лісабонського університету з Асоціацією іберо-слов’янських мов та португальських істориків, з іншого", — йдеться у повідомленні.

Раніше внаслідок активної діяльності Спілки у п’яти містах Португалії, муніципальні ради у своїх рішеннях визнали Голодомор 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу.

Нагадаємо, що цього року відзначають 80-і роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.