Спецпроект

В Альмерії відкриється Музей іспанської гітари

Експозиції в новому музеї будуть присвячені життю і творчості Антоніо де Торреса, великого іспанського гітариста (1817-1892 рр..), уродженця Альмерії. Museo de la Guitarra відкриється в середині грудня 2013 року і стане новою визначною пам'яткою міста, яка буде входити в стандартний пакет оглядового міського туру.

Про це пише buenolatina.ru.

Музей іспанської гітари - один з наймасштабніших культурних проектів в Альмерії за останній час. Він включає в себе 11 виставкових залів, де відвідувачам будуть представлені різні види гітар: старовинні і сучасні, особисті речі та музичні напрацювання Антоніо де Торреса, експонати, пов'язані з історією музики в цьому регіоні, і багато іншого.

Під час візиту туристам будуть видаватися портативні програвачі із записами виступів гітаристів, тут же, в одному з приміщень музею проводитимуться майстер-класи гри на класичній іспанській гітарі.

Фігура Антоніо де Торреса не випадково обрана тут центром експозиції: на думку дослідників, досягнення цього музиканта в світі гітарної музики можна співставити із заслугами Страдіварі серед скрипалів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.