Спецпроект

В Альмерії відкриється Музей іспанської гітари

Експозиції в новому музеї будуть присвячені життю і творчості Антоніо де Торреса, великого іспанського гітариста (1817-1892 рр..), уродженця Альмерії. Museo de la Guitarra відкриється в середині грудня 2013 року і стане новою визначною пам'яткою міста, яка буде входити в стандартний пакет оглядового міського туру.

Про це пише buenolatina.ru.

Музей іспанської гітари - один з наймасштабніших культурних проектів в Альмерії за останній час. Він включає в себе 11 виставкових залів, де відвідувачам будуть представлені різні види гітар: старовинні і сучасні, особисті речі та музичні напрацювання Антоніо де Торреса, експонати, пов'язані з історією музики в цьому регіоні, і багато іншого.

Під час візиту туристам будуть видаватися портативні програвачі із записами виступів гітаристів, тут же, в одному з приміщень музею проводитимуться майстер-класи гри на класичній іспанській гітарі.

Фігура Антоніо де Торреса не випадково обрана тут центром експозиції: на думку дослідників, досягнення цього музиканта в світі гітарної музики можна співставити із заслугами Страдіварі серед скрипалів.

Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.