Спецпроект

У Арзамасі відкриється музей російського патріаршества

Відкриття відбудеться в рамках святкування 110-річчя прославлення преподобного Серафима Саровського. За словами авторів проекту, музей унікальний - наразі в Росії подібних музеїв, які розповідають про історію патріаршества, не існує.

Про це пише news.mail.ru.

Новий музей - філія Нижегородського державного історико-архітектурного музею-заповідника - присвячений життю та діяльності патріархів Руської православної церкви (РПЦ), у тому числі народжених на Нижегородській землі патріархів Московських і всієї Русі Нікона (1605-1681 роки) і Сергія Страгородського (1867 - 1944 роки).

Кожна експозиція присвячена одному з патріархів, зібрані їхні особисті речі і предмети побуту. Зокрема, в музеї представлена ​​друкарська машинка Сергія Страгородського та одяг Алексія II. У музеї також створений "блок пам'яті", присвячений історії репресій і реформ, які переживала РПЦ.

Формування музею російського патріаршества почалося 5 років тому. У рамках угоди про спільну діяльність, укладеного між міністерством культури Нижегородської області і Нижегородської єпархією, на посаду директора музею російського патріаршества в Арзамасі призначений намісник Вознесенського Печерського монастиря архімандрит Тихон (Затекін).

Музей розміщений у пам'ятнику архітектури - будівлі городового магістрату другої половини XVIII століття в історичному центрі Арзамаса на Соборній площі.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.