Спецпроект

Музей викупив переписку Вів'єн Лі і Лоуренса Олів'є

Лондонський Музей Вікторії і Альберта викупив архів британської актриси Вів'єн Лі у її онуків. У число придбаних музеєм документів увійшли щоденники, фотографії, театральні та кіносценарії з позначками актриси, її численні нагороди, а також листи її чоловіка, актора Лоуренса Олів'є.

Про це пише lenta.ru.

В архів увійшли всі щоденники Вів'єн Лі, які вона вела з 16 років і до самої смерті. Актриса все життя ретельно збирала і систематизувала свою кореспонденцію, тому в розпорядженні музею виявилося також більше 7500 листів, які писали Вів'єн Лі і Лоуренс Олів'є їхні друзі та колеги. У числі адресантів в архіві значаться поет Т.С. Еліот, Мерилін Монро, Уїнстон Черчилль і королева Єлизавета.

Зокрема, в архіві було виявлено лист до Вів'єн Лі від драматурга Теннессі Уїльямса, який він написав актрисі після перегляду фільму "Трамвай "Бажання" за його п'єсою.

"Немає потреби повторювати тут, який щасливий я був побачити цю картину і вас в ній. Ви зіграли Бланш такою, якою я її собі уявляв, і я вдячний вам за те, як прекрасно ви втілили її на екрані", - писав Вільямс.

Крім того, в архів потрапила гостьова книга з дому Лі та Олів'є в Букінгемшир. Свої автографи у ній залишили актори Хамфрі Богарт, Лорен Беколл, Джуді Гарленд, Рекс Харрісон і режисер Орсон Уеллс.

Багато чого з придбаних матеріалів музей виставить на огляд відвідувачів вже цієї осені, напередодні столітнього ювілею акторки. "Ми щасливі, що придбали архів недоторканним як раз на рік сторіччя з дня її народження і що зможемо вперше продемонструвати його публіці. Вів'єн Лі, безсумнівно, одна з найяскравіших зірок британської сцени та кінематографу ", - заявив директор музею Мартін Рот.

Вів'єн Лі (5 листопада 1913 - 7 липня 1967) - британська актриса театру і кіно. Широку популярність вона отримала завдяки ролі Скарлетт О'Хара у фільмі "Віднесені вітром" (1939). Роль у цьому фільмі принесла актрисі її першу премію "Оскар". Другого "Оскара" Лі отримала за роль Бланш Дюбуа в кінофільмі "Трамвай "Бажання", що вийшов в 1951 році.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.