Спецпроект

У Болгарії відкривається палеонтологічний музей

У вересні біля одного з археологічних майданчиків Болгарії буде відкритий палеонтологічний музей. У його експозицію увійдуть кістки доісторичних тварин, знайдені при розкопках в цих місцях.

Про це пише travel.ru.

Музей розташується поблизу села Дорково, в західній частині Родопськіх гір (55 кілометрів на південний захід Пловдива). Тут також знаходиться пам'ятник історії - руїни стародавньої фортеці Цепін. Близько 30 років тому геологи, які вивчають теплі мінеральні джерела, натрапили на кістки стародавніх тварин і повідомили про це в Національний природно-науковий музей. Через рік болгаро-французька наукова експедиція почала розкопки біля села Дорково.

У ході археологічних розкопок були знайдені останки стародавньої вимерлої хоботної тварини - ананкуса (Anancus). Крім того, археологи знайшли в районі Дорково кістки 27 невідомих науці тварин. На думку експертів, в цьому районі знаходиться найбільше скупчення кісток найдавніших представників фауни Європи.

У 1990 році дорківську палеонтологічну ділянку було оголошено природним феноменом світового значення. Ще під час розкопок болгаро-французька група вчених обговорювала ідею створення музею в селі, а зараз реалізація цього проекту вийшла на фінальну стадію. Зокрема, побудовано круглий будинок діаметром 16 метрів зі скляним дахом; район повністю упорядкований, покладений асфальт, створені алеї та паркування. І навіть до відкриття музею сюди вже приїжджає багато туристів, які з цікавістю спостерігають за установкою експонатів.

Найважливішим з них є ананкус в натуральну величину. Він відновлений за знайденими на місці кістками, за якими вчені створили точну копію зовнішнього вигляду тварини. А величезна діорама показує, якими були флора і фауна в цьому районі 5 мільйонів років тому. До відкриття музею сюди також будуть доставлені 4-метрові бивні мастодонта, знайдені в 1985 році, які зараз перебувають у Франції.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.