Спецпроект

У Болгарії відкривається палеонтологічний музей

У вересні біля одного з археологічних майданчиків Болгарії буде відкритий палеонтологічний музей. У його експозицію увійдуть кістки доісторичних тварин, знайдені при розкопках в цих місцях.

Про це пише travel.ru.

Музей розташується поблизу села Дорково, в західній частині Родопськіх гір (55 кілометрів на південний захід Пловдива). Тут також знаходиться пам'ятник історії - руїни стародавньої фортеці Цепін. Близько 30 років тому геологи, які вивчають теплі мінеральні джерела, натрапили на кістки стародавніх тварин і повідомили про це в Національний природно-науковий музей. Через рік болгаро-французька наукова експедиція почала розкопки біля села Дорково.

У ході археологічних розкопок були знайдені останки стародавньої вимерлої хоботної тварини - ананкуса (Anancus). Крім того, археологи знайшли в районі Дорково кістки 27 невідомих науці тварин. На думку експертів, в цьому районі знаходиться найбільше скупчення кісток найдавніших представників фауни Європи.

У 1990 році дорківську палеонтологічну ділянку було оголошено природним феноменом світового значення. Ще під час розкопок болгаро-французька група вчених обговорювала ідею створення музею в селі, а зараз реалізація цього проекту вийшла на фінальну стадію. Зокрема, побудовано круглий будинок діаметром 16 метрів зі скляним дахом; район повністю упорядкований, покладений асфальт, створені алеї та паркування. І навіть до відкриття музею сюди вже приїжджає багато туристів, які з цікавістю спостерігають за установкою експонатів.

Найважливішим з них є ананкус в натуральну величину. Він відновлений за знайденими на місці кістками, за якими вчені створили точну копію зовнішнього вигляду тварини. А величезна діорама показує, якими були флора і фауна в цьому районі 5 мільйонів років тому. До відкриття музею сюди також будуть доставлені 4-метрові бивні мастодонта, знайдені в 1985 році, які зараз перебувають у Франції.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.