Більшість українців не святкує 24 серпня

Майже половина українців сприймають День Незалежності як додатковий вихідний день.

Про це свідчить опитування агентства IFAK Institut, повідомляє УП.

82% знають, що 24 серпня святкують День незалежності. 14% булов важко відповісти на це питання. 2% вважають, що 24 серпня святкують день конституції і 2% - "щось інше".

45% українців сприймають день незалежності як додатковий вихідний день. 31% - вважають цей день одним з головних свят, а для 21% - день народження країни не має жодного значення, 1% - ніколи не чули про це свято, 2% - вагались відповісти.

При цьому 51% опитаних на Сході-Півдні вважають День незалежності просто вихідним. На Заході і в Центрі таких 39%.

Одним з головних державних свят вважають 46 жителів Заходу і Центру, тоді як на Сході і в Центрі так думають лише 19%.

44% вважають, що ситуація в країні за цей час змінилась на гірше. 28% вважають, що ситуація в державі після незалежності змінилась на краще. 19% вважають, що ситуація не змінилась, 9% вагались з відповіддю.

Тих, хто вважає, що ситуція змінилась на гірше більше на Сході і Півдні - 49%. Тих, хто думає, що ситуація змінилась на краще, більше на Заході і в Центрі - 37%.

Опитування проводилось в останню декаду липня. Було опитано 1000 респондентів в телефонному режимі. Похибка вибірки становить 3%. 

Як відомо, Київський міжнародний інститут соціології повідомляв, що за останні 20 років кількість прихильників державної незалежності України не падала нижче 56% (1994 рік). У 2011 році вона складала 83%.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.