Спецпроект

У Петербурзі відкриють музей велосипеду

У Санкт-Петербурзі, на Петроградській стороні може відкритися музей велосипедного спорту. Точна дата відкриття і форма власності поки не відомі, але вже є приміщення площею 300 квадратних метрів.

Про це пише baltinfo.ru.

Відомо, що головною темою майбутньої експозиції буде вибухове зростання популярності велосипедного спорту в 19 столітті. "У 1887 році в Росії було зареєстровано 50 велосипедистів, а в 1897 тільки в Петербурзі їх було 10 тисяч. Саме з велосипеда почався бурхливий розвиток спорту в Росії", - заявляє Лукосяк. Вже відомо, що в музеї буде представлений велосипед знаменитого велогонщика 90-х років 19 століття Георгія Сандерса.

Виконуючий обов'язки голови Комітету з фізичної культури і спорту Санкт-Петербурга Микола Растворцев також повідомив, що, крім того, в місті будуть відкриті музей історії ФК "Зеніт" і музей історії спорту в Петербурзі.

Лукосяк також продемонстрував журналістам репліку велосипеда "павука" або "пенні-фартінга", побудованого за старовинними кресленнями англійських майстрів. Велосипед ручної роботи створювався під керівництвом інженерного бюро Дюперрона.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.