Спецпроект

Знайдену у Криму субмарину перетворять на музей - Льовочкін. ФОТО

Завершено перший етап досліджень радянського підводного човна "Щ-216", який затонув біля берегів Криму під час Другої світової війни.

Про це повідомив глава адміністрації президента України Сергій Льовочкін.

"Вперше в історії України проведено наукові підводно-археологічні дослідження об'єкта часів Другої світової війни на глибині 53 метри" , - цитує Льовочкіна прес-служба президента України.

Глава адміністрації президента зазначив, що дослідження здійснюються в тісній співпраці з фахівцями Російської Федерації.

За його словами, вперше об'єктом уваги держави є об'єкт військово-морської історії акваторії України.

 "Щ-216". Фото: moremhod.info

Чиновник зазначив, що вчені досліджують єдиний збережений в світовій історії об'єкт цього типу і серії з метою створення унікального музею.

"Наступний етап досліджень запланований на середину вересня" , - додав голова адміністрації президента.

Нагадаємо, на початку липня підводний човен "Щ-216 " виявили водолази Центру чорноморських підводних досліджень в районі мису Тарханкут на глибині 52 метри.

Дані державних архівних фондів дозволяють стверджувати, що це одна з 16-ти безвісти зниклих радянських субмарин типу "Щука".

 

У серпні президент Янукович розпорядився вивчити питання можливого підйому радянського підводного човна "Щ- 216" і створення на його базі музею. Наразі музеї в кораблях часів Другої світової існують тільки в США та Британії, повідомляють у адміністрації.

У липні ветеран спецпідрозділу бойових пловців 10-ї флотилії ВМФ фашистської Італії заявив, що лінкор Чорноморського флоту "Новоросійськ", який за загадкових обставин вибухнув у 1955 році в порту Севастополя, був підірваний його колегами.

Дизель-електричний підводний човен "Щ-216" (проект "Щука") збудований у 1940 році в Миколаєві. Входив до складу Чорноморського флоту СРСР.

Субмарина посідала четверте місце за результативністю в підводних силах Чорноморського флоту. Під час бойових дій "Щ-216" виконала 14 бойових походів, у яких провела загалом 299 діб. Здійнила п'ять торпедних атак, під час яких потопила румунське транспортне судно і пошкодила німецький танкер.

Затонула під час виконання бойового завдання в 1944 році. Ймовірно, була потоплена внаслідок вибуху глибинної бомби. Екіпаж у складі 47 осіб на чолі з українцем, капітаном Григорієм Карбовським, загинув.

Дивіться також інші матеріали за темами "Археологія" і "Флот"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.