Спецпроект

Знайдену у Криму субмарину перетворять на музей - Льовочкін. ФОТО

Завершено перший етап досліджень радянського підводного човна "Щ-216", який затонув біля берегів Криму під час Другої світової війни.

Про це повідомив глава адміністрації президента України Сергій Льовочкін.

"Вперше в історії України проведено наукові підводно-археологічні дослідження об'єкта часів Другої світової війни на глибині 53 метри" , - цитує Льовочкіна прес-служба президента України.

Глава адміністрації президента зазначив, що дослідження здійснюються в тісній співпраці з фахівцями Російської Федерації.

За його словами, вперше об'єктом уваги держави є об'єкт військово-морської історії акваторії України.

 "Щ-216". Фото: moremhod.info

Чиновник зазначив, що вчені досліджують єдиний збережений в світовій історії об'єкт цього типу і серії з метою створення унікального музею.

"Наступний етап досліджень запланований на середину вересня" , - додав голова адміністрації президента.

Нагадаємо, на початку липня підводний човен "Щ-216 " виявили водолази Центру чорноморських підводних досліджень в районі мису Тарханкут на глибині 52 метри.

Дані державних архівних фондів дозволяють стверджувати, що це одна з 16-ти безвісти зниклих радянських субмарин типу "Щука".

 

У серпні президент Янукович розпорядився вивчити питання можливого підйому радянського підводного човна "Щ- 216" і створення на його базі музею. Наразі музеї в кораблях часів Другої світової існують тільки в США та Британії, повідомляють у адміністрації.

У липні ветеран спецпідрозділу бойових пловців 10-ї флотилії ВМФ фашистської Італії заявив, що лінкор Чорноморського флоту "Новоросійськ", який за загадкових обставин вибухнув у 1955 році в порту Севастополя, був підірваний його колегами.

Дизель-електричний підводний човен "Щ-216" (проект "Щука") збудований у 1940 році в Миколаєві. Входив до складу Чорноморського флоту СРСР.

Субмарина посідала четверте місце за результативністю в підводних силах Чорноморського флоту. Під час бойових дій "Щ-216" виконала 14 бойових походів, у яких провела загалом 299 діб. Здійнила п'ять торпедних атак, під час яких потопила румунське транспортне судно і пошкодила німецький танкер.

Затонула під час виконання бойового завдання в 1944 році. Ймовірно, була потоплена внаслідок вибуху глибинної бомби. Екіпаж у складі 47 осіб на чолі з українцем, капітаном Григорієм Карбовським, загинув.

Дивіться також інші матеріали за темами "Археологія" і "Флот"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.