Спецпроект

Будинок Діккенса перетворять на музей

Будинок англійського письменника Чарльза Діккенса в графстві Кент, в якому він жив ​​протягом останніх 13 років життя, перетворять на музей.

Про це пише comments.ua.

Двоповерхова будівля Гедсхілл-Плейс з 1920 року використовувалася як школа. Кабінет Діккенса служив офісом директору школи, а в інших приміщеннях знаходились класні кімнати.

Однак, за словами нинішнього директора школи Девіда Креггса, будинок письменника вже не відповідає вимогам сучасної освіти. Тому школа незабаром переїде до нової будівлі. У церемонії відкриття брала участь онука письменника Маріон Діккенс.

Гедсхілл-Плейс в селищі Хайєм в графстві Кент був побудований в 1780 році для колишнього мера Рочестера Томаса Стефенса. Діккенс вперше побачив особняк в 1821 році, коли йому було дев'ять років. Як згадував письменник, його батько тоді сказав, що якщо він буде багато працювати, то коли-небудь зможе купити цей будинок.

Через 35 років, в 1856 році, письменник купив будинок за 1,790 тисячі фунтів і через рік переїхав до нього з Лондона.

У Гедсхілл-Плейс Діккенс написав, в числі іншого, "Повість про два міста" , "Великі надії" і " Нaш спільний друг", а також свій останній незакінчений роман "Таємниця Едвіна Друда". У 1870 році він помер у обідній кімнаті особняка.

Чарльз Діккенс народився в 1812 році в Портсмуті, де прожив три роки. З 1904 року в його будинку працює музей. Інший музей письменника знаходиться в його будинку в Кемдені (Лондон).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.