Збирають кошти на пам'ятник Армії УНР у Дніпропетровську

Благодійний фонд "Героїка" розпочав збір коштів на будівництво пам’ятника воїнам Армії Української Народної республіки у місті Дніпропетровськ.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка".

Монумент спорудять на подвір’ї храму Ярослава Мудрого (УПЦ Київського Патріархату). Пам’ятний знак символізуватиме тризуб: дві гранітні скрижалі тримають княжий меч, на руків’ї якого викарбовано тризуб.

"Спершу ми мали намір вшанувати козаків та старшин Армії УНР, які народились у Катеринославській губернії, - йдеться у заяві "Героїки". - Однак невдовзі від ідеї відмовились – кількість вже встановлених імен обраховується сотнями. Жодна стела не вмістить стільки прізвищ та військових рангів".

За словами ініціаторів побудови пам'ятника, на гранітних плитах напишуть імена командирів частин, які обороняли та визволяли місто від окупантів.

 Ескіз

"Також ми вшануємо учасників уенерівського збройного підпілля, яке продовжувало боротьбу з більшовиками навіть після поразки регулярної армії, - йдеться в заяві. - Зовсім нещодавно київський дослідник Ярослав Тинченко ознайомив нас із документами, які розкривають досі незнані факти про борців за самостійну Україну на Січеславщині".

Для встановлення монументу слід зібрати близько 15 000 грн. Охочі допомогти можуть переказати кошти на картку ПриватБанку:

5211 5374 3232 3314 - Подобєд Павло Костянтинович

Докладніша інформація: heroic.spirit@gmail.com, + 38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Зусиллями благодійного фонду на території Дніпропетровської області вже встановлено два пам’ятні знаки воїнам Армії УНР: пам’ятник на могилі козака у с. Дніпровокам’янка та меморіальну дошку на честь сотника Никифора Авраменка у Верхньодніпровську.

Історики стверджують, що у 1917-1920-х роках на Січеславщині відбувся цілий ряд кровопролитних боїв, які досі не відзначені пам’ятними знаками.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.