Спецпроект

Білоруський пенсіонер створив Музей гармоні

У колекції білоруського пенсіонера Михайла Слизького - сотня музичних інструментів. Є й баяни, і акордеони, і губні гармошки. Нещодавно унікальне зібрання переїхало до Державного університету культури і мистецтв.

Про це пише tio.by.

Деяким експонатам - більше 100 років, всі вони у відмінному стані.

Тепер відвідувачам музею Михайло Іванович допомагає освоювати музичні інструменти.

Серед 11 гармошок, баянів і акордеонів немає двох однакових. Багато примірників родом з Німеччини, Італії, Чехії.

"У Білорусі я давав оголошення в газеті, якщо ціна була прийнятною, а у мене такого інструменту немає, то купував", - говорить творець Музею гармоні Михайло Слизький.

Колись це "сімейство гармошок" було прописано у двокімнатній квартирі. Нещодавно Михайло Слизький перевіз свою колекцію в Білоруський державний університет культури і мистецтв. Тепер саме там знаходиться перший в Білорусі Музей гармоні.

У музеї Михайло Іванович не тільки екскурсовод. При необхідності він допоможе освоїти інструмент, сам зіграє і заспіває. Михайло Іванович не дає своїм експонатам припадати пилом на полицях - час від часу грає на кожному інструменті. Музикант упевнений: це продовжує гармоні життя.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.