Спецпроект

Музей мадам Тюссо відмовився від воскової фігури Назарбаєва

Ведучий британської служби новин "БіБіСі" Сєва Новгородцев розповів у своєму блозі про те, що співробітники музею мадам Тюссо відмовилися виставляти воскову фігуру президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, навіть за дуже великі гроші.

Про це пише zakon.kz.

Новгородцев пише, що під час новорічного свята, яке він зустрічав в оточенні відомих і багатих людей, один російський підприємець розповів про те, що до нього з проханням звернувся казахський олігарх, тому що у росіянина був вихід на керівництво музею мадам Тюссо. Він поскаржився на відсутність у знаменитій галереї воскової фігури президента Назарбаєва, і готовий був щедро профінансувати цей проект. Спочатку був запропонований мільйон доларів.

"Мій співрозмовник доручив це своєму молодому англійському співробітнику, той зв'язався з музеєм, виклав їм спонсорську пропозицію, після чого послідувала довга ділова переписка. Як я розумію, музей був не проти того, щоб виготовити воскову фігуру президента Казахстану, але виставляти її не хотів, і ніяким спонсорським пакетом на це вплинути виявилося неможливо", - пише Новгородцев.

Новгородцев відзначає, що відому особистість не можна вважати по- справжньому відомою до тих пір, поки її воскова фігура не з'явилася в галереї мадам Тюссо .

Музей мадам Тюссо вважається найбільшим і найвідомішим у світі музеєм воскових фігур, основна його експозиція розташована в Лондоні. У музеї наразі понад 1000 експонатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.