Спецпроект

Музей мадам Тюссо відмовився від воскової фігури Назарбаєва

Ведучий британської служби новин "БіБіСі" Сєва Новгородцев розповів у своєму блозі про те, що співробітники музею мадам Тюссо відмовилися виставляти воскову фігуру президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, навіть за дуже великі гроші.

Про це пише zakon.kz.

Новгородцев пише, що під час новорічного свята, яке він зустрічав в оточенні відомих і багатих людей, один російський підприємець розповів про те, що до нього з проханням звернувся казахський олігарх, тому що у росіянина був вихід на керівництво музею мадам Тюссо. Він поскаржився на відсутність у знаменитій галереї воскової фігури президента Назарбаєва, і готовий був щедро профінансувати цей проект. Спочатку був запропонований мільйон доларів.

"Мій співрозмовник доручив це своєму молодому англійському співробітнику, той зв'язався з музеєм, виклав їм спонсорську пропозицію, після чого послідувала довга ділова переписка. Як я розумію, музей був не проти того, щоб виготовити воскову фігуру президента Казахстану, але виставляти її не хотів, і ніяким спонсорським пакетом на це вплинути виявилося неможливо", - пише Новгородцев.

Новгородцев відзначає, що відому особистість не можна вважати по- справжньому відомою до тих пір, поки її воскова фігура не з'явилася в галереї мадам Тюссо .

Музей мадам Тюссо вважається найбільшим і найвідомішим у світі музеєм воскових фігур, основна його експозиція розташована в Лондоні. У музеї наразі понад 1000 експонатів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.