Спецпроект

До Музею авіації в Києві привезли нові літаки. ФОТО

Напередодні 10-річного ювілею Музей авіації отримав два подарунки: пасажирські літаки Ан-28 і Let L​​-410.

Про це пише segodnya.ua.

L-410 (пасажирський літак чеського виробництва) був презентований музею начальником Кіровоградської льотної академії Сергієм Неділько, а Ан-28 - приватною особою.

Перевезення Ан-28 викликало ажіотаж у водіїв авто на Жулянському шляхопроводі: УАЗик тягнув за собою літак без крил. ДАІ зупинило його перевезення, у водія не виявилося дозволу на перевезення великогабаритних вантажів, тому літак відбуксирували в кишеню на Окружній.

"Пізно ввечері, коли траса стала практично порожньою, ДАІ дозволило продовжити транспортування, - розповів провідний науковий співробітник музею Валерій Романенко. - А о п'ятій ранку доставили в музей. У п'ятницю вранці до столиці привезли і подарунок з Кіровограду".

Розібраний L-410 із Кіровограду привезли на трейлері. Фото: Антон Довбуш, segodnya.ua

Нові експонати будуть використовуватися і як навчальні посібники для студентів НАУ.

"L-410 доci популярні, - наголосив Романенко. - Обидві машини - свого роду літаючі маршрутки, 18-19 місць, використовувалися місцевими авіалініями для польотів на 500-1000 км".

А так цей красень виглядає у польоті. Фото: www.airplane-pictures.net

Ювілей Державний музей авіації святкуватиме з 4 по 6 жовтня. Разом з новими надходженнями його колекція складає 90 літаків, як військових, так і пасажирських, і навіть два безпілотника.

Дивіться також: "Екскурсія Київським музеєм авіації. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.