ЗВЕРНЕННЯ ДО АРХІВІВ МОЖНА ПОДАВАТИ ЕЛЕКТРОНКОЮ

У Державній архівній службі України підтвердили, що всі архівні установи зобов’язані приймати звернення громадян та організацій електронною поштою.

Таку відповідь надіслав Укрдержархів на запит Центру досліджень визвольного руху.

Як зазначає архівіст, експерт з доступу до архівів ЦДВР Ігор Кулик, раніше звернення в архівні установи можна було подавати лише письмово через Укрпошту, усно на прийомі або особисто чи через уповноважену особу.

Відтепер звернутися можна також і електронною поштою, а відповідь надійде звичайним листом.

Згідно з п. 4.2.9. Правил роботи архівних установ — йдеться в наказі Міністерства юстиції України № 656/5 від 8 квітня 2013 року, зареєстрованому Міністерством юстиції України 10 квітня 2013 року № 584/23116 — у разі отримання звернення електронною поштою із зазначенням зворотної поштової та електронної адреси автора заяву роздруковують і розглядають в установленому законодавством порядку. Відповідь запитувачу надішлють звичайною поштою.

"Відповідь має надійти впродовж одного місяця, — пояснює Ігор Кулик. — В окремих випадках, якщо потрібен додатковий пошук, архів може готувати відповідь до 45 днів, про що повідомляється заявник. Якщо ж питання не стосуються цього архіву, то його працівники мають впродовж 5 днів переслати звернення за належністю до відповідної архівної установи, про що теж повідомляється запитувач", — додає архівіст.

Як відомо, впродовж ХХ століття значна кількість українців стала жертвами геноциду, зазнала репресій та переслідувань із політичних мотивів, зокрема за участь у визвольному русі. В архівних установах інформація про цих людей доступна для родин, дослідників та зацікавлених.

Щоб допомогти знаходити ці відомості, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" за сприяння Міжнародного фонду "Відродження" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.