Усі розділи
Допомогти проекту

У КИЇВ ПРИЇЗДИТЬ РОМАН ШПОРЛЮК

На запрошення академічної спільноти 8-9 жовтня 2013 року у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" з почесним візитом перебуватиме Роман Шпорлюк.

7 жовтня 2013

8-го жовтня о 17:00 в конгрегаційному залі Староакадемічного корпусі НаУКМА відбудеться презентація нової книги Романа Шпорлюка "Формування модерних націй: Україна - Росія - Польща".

У презентації візьмуть участь президент НаУКМА Сергій Квіт, професор Владислав Верстюк, політолог Олександр Сушко, професор Ольга Гнатюк. Ведучий презентації – директор видавництва "Дух і Літера" Костянтин Сігов.

9-го жовтня Центр польських та європейських студій НаУКМА запрошує на лекцію Романа Шпорлюка на тему "Про ремесло історика", яка відбудеться о 17:00.

Роман Шпорлюк - професор Гарвардського університету, випускник університету ім. Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (1955), Оксфордського (1961) та Стенфордського (1965) університетів, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1996-2003), іноземний член НАНУ та почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Читайте також інтерв'ю Романа Шпорлюка для ІП: "Модерна нація починається зі слів: "Ми різні, але всі - українці"

Теми
Дивіться також
IN MEMORIAM. Померла білоруська історикиня Валентина Лєбєдєва
Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор
Питанням Бабиного Яру опікується особисто голова ОП Єрмак, - історик Нахманович
Історична пам'ять в небезпеці!
«Троїстий ювілей» академіка Дмитра Багалія на світлині 1927 року
Тексти

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.
24 серпня 2018 — Левко Лук'яненко

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.
22 серпня 2025 — Олександр Скрипник

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.
15 серпня 2025 — Ігор Усатенко

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.
12 серпня 2025 — Мар’яна Буджерин
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
22 серпня, 13:54

Національний музей історії України запрошує на відкриття виставки "Скарби України. Символи державності"

22 серпня, 10:46

АНОНС: Вечір пам'яті Левка Лук'яненка "Батько української незалежності"

21 серпня, 16:18

В Україну з Канади доставлять посмертну маску і друкарську машинку Петлюри

21 серпня, 16:04

Верховна Рада ухвалила закон про засади державної політики національної пам’яті Українського народу

Всі новини