Спецпроект

Ермітаж вкотре підняв ціну на вхідні квитки

Російський Державний музей Ермітаж підняв вартість вхідних квитків на 50 рублів - до 300 рублів, повідомляє у вівторок в офіційному блозі в Twitter прес-служба музею, відзначаючи, що нова ціна діє вже з 1 жовтня.

Про це пише ria.ru.

У мікроблозі в Twitter прес-служба запевнила, що для петербуржців і гостей міста зберігається можливість раз на місяць відвідати Ермітаж абсолютно безкоштовно кожен перший четвер місяця.

Ермітаж вже не вперше раз піднімає вартість квитків. Так з лютого поточного року громадяни Росії і Білорусії замість 200 рублів платять за вхід до музею 250 рублів. Іноземці - 400.

Державний Ермітаж - найбільший в Росії і один з найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв, федеральна державна бюджетна установа культури. На сьогодні колекція музею налічує близько трьох мільйонів творів мистецтва і пам'ятників світової культури, починаючи з кам'яного віку і до нашого століття.



Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.