Спецпроект

Ермітаж вкотре підняв ціну на вхідні квитки

Російський Державний музей Ермітаж підняв вартість вхідних квитків на 50 рублів - до 300 рублів, повідомляє у вівторок в офіційному блозі в Twitter прес-служба музею, відзначаючи, що нова ціна діє вже з 1 жовтня.

Про це пише ria.ru.

У мікроблозі в Twitter прес-служба запевнила, що для петербуржців і гостей міста зберігається можливість раз на місяць відвідати Ермітаж абсолютно безкоштовно кожен перший четвер місяця.

Ермітаж вже не вперше раз піднімає вартість квитків. Так з лютого поточного року громадяни Росії і Білорусії замість 200 рублів платять за вхід до музею 250 рублів. Іноземці - 400.

Державний Ермітаж - найбільший в Росії і один з найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв, федеральна державна бюджетна установа культури. На сьогодні колекція музею налічує близько трьох мільйонів творів мистецтва і пам'ятників світової культури, починаючи з кам'яного віку і до нашого століття.



Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.