Спецпроект

Метрополітен-музей у Нью-Йорку заробив місту $ 742 млн за сезон

Метрополітен-музей у Нью-Йорку приніс місту прямим і непрямим шляхами 742 мільйони доларів за сезон весна-літо 2013 року.

Про це свідчить прес-реліз, опублікований на сайті музею.

Цифра, складена на основі опитування відвідувачів музею його маркетинговим відділом, враховує витрати туристів, а також податки, що надійшли з них у казну міста. За підрахунками музею, перша з виставок привернула 440 тисяч відвідувачів, друга - 442 тисячі, а третя - 259 тисяч.

Дослідження показало, що 77 % відвідувачів Метрополітену - приїжджі з інших міст, причому майже половина з них - іноземці. Практично всі вони ночували в місті, зупиняючись в готелях або зйомних квартирах. Середня тривалість перебування становила 6,6 дня, а витрати - 1,139 тисячі доларів на людину.

І, найголовніше, 54% опитаних назвали відвідування Метрополітен-музею головною причиною свого візиту до Нью-Йорку. Крім того, 25 % відвідувачів оцінили рейтингом 8 і вище важливість відвідування музею в числі інших причин візиту в місто.

Вартість квитка в музей становить 25 доларів для дорослих, для студентів - 12 доларів. Діти молодше 12 років можуть відвідувати музей безкоштовно .



Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.