Спецпроект

Музей науки в Лондоні дослідив майбутнє 3D друку. ФОТО

3D друковані об'єкти представили журналістам на виставці "3D: друк майбутнього" в музеї науки в Лондоні 8 жовтня 2013, за день до її публічного відкриття.

Про це пише epochtimes.ru.

Друк на тривимірних принтерах зараз в основному виробляється з використанням пластику, але фактично для виготовлення об'ємних моделей може бути використаний будь-який матеріал, включаючи, наприклад, шоколад. З 3D принтером фахівці різних областей пов'язують майбутній розвиток. Так у промисловості проектувальник може виготовити вигадану нову деталь на принтері, а дизайнер інтер'єру - реалізувати якийсь бажаний предмет.

В Лондонському музеї представлені об'єкти, виготовлені на 3D-принтері

Навчившись користуватися таким пристроєм, людина в майбутньому зможе сама виготовити будь-яку необхідну деталь в домашніх умовах, не звертаючись для цього в спеціальні сервіси для постачання виготовлених на заводах деталей. Це може бути зламана деталь автомобіля або якого-небудь побутового обладнання. Останні розробки вчених говорять про те, що незабаром такий 3D принтер може створити без особливої ​​підготовки будь-хто, маючи комп'ютер з необхідною програмою. Зараз розробкою 3D принтерів займаються провідні світові технологічні компанії. Наприкінці вересня 2013 японський Yahoo представив прототип 3D принтера, оснащений голосовим пристроєм, який дозволить друкувати потрібні об'єкти, давши голосову вказівку принтеру.

Серед переваг 3D друку виділяють також нанесення меншого збитку екології в порівняння з промисловим виробництвом, меншу енерговитратність, споживання менших грошових і людських ресурсів.

Серед противників впровадження технології 3D друку - компанії - правовласники. За прогнозами аналітиків, з впровадженням такої технології різко збільшаться крадіжки інтелектуальної власності, від чого збитки компаній кожен рік становитимуть до 100 млрд доларів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.