Спецпроект

Пушкінський музей покаже роботи Юдашкіна

У Російському Державному музеї образотворчих мистецтв (ДМОМ) імені Пушкіна відкрилася виставка костюмів знаменитого російського модельєра Валентина Юдашкіна. Всі наряди кутюр'є, за задумом, органічно поєднуються з епохами, представленими в різних залах музею.

Про це пише dni.ru.

Більше 70 суконь і костюмів виставлені майже в кожному залі другого поверху музею. Колекція модельєра показується в постійній експозиції - костюми органічно поєднуються з нею, тим самим дозволяючи краще зрозуміти ідею художника.

Твори Юдашкіна зберігаються в Державному історичному музеї в Москві, Метрополітен- музеї в Нью-Йорку, паризькому Луврі, Каліфорнійському музеї моди.

"Пушкінський музей для мене - джерело натхнення, і ми представляємо навіть не виставку, а арт-проект, - сказав Валентин Юдашкін. - Ми готували його півтора року. Нам довелося переглянути архіви музею Будинку моди, щоб вибрати ті роботи, які відповідали б постійної експозиції не тільки за формою, але співвідносилися б за кольором і образом" .

У залі Грецького мистецтва епохи класики представлена ​​колекція суконь , виконаних у стилі давньогрецьких тунік . Традиції епохи еллінізму знайшли відображення в силуетних лініях, декоративних елементах і чітко промальованих драпіруваннях костюмів. У той же час золоте і срібне шиття і східні парчеві тканини стали основними елементами нарядів, виконаних у "візантійській" традиції. Майстер представив і сучасні версії жіночого костюма епохи готики, які втілилися в подовжених сукнях з довгим шлейфом.

У залі Італійського та Іспанського мистецтва XVII - ХVIII століть на тлі полотен Мурільо, Сурбарана і Луїджі Креспі виставлена ​​серія суконь з драпіруваннями, схожих з костюмами в стилі бароко. У залах мистецтва Франції XVIII - першої половини XIX століть розміщені костюми з куполоподібними крінолінами і корсетами в стилі Людовика XV, подібних тим, що зображені на полотнах Ніколя Ланкре.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.