Спецпроект

Музей вуличного мистецтва з'явиться в Санкт-Петербурзі

Незвичайні зображення на стінах будинків вже давно вийшли за рамки самовираження вуличних художників. Графіті визнано видом сучасного образотворчого мистецтва. Незабаром в Санкт-Петербурзі з'явиться навіть справжній музей стріт-арту. Розташується він на території заводу шаруватих пластиків.

Про це поваідомляє tvkultura.ru.

Фрески та графіті - основа майбутньої першої петербурзької колекції. До кінця наступного року художники обіцяють створити ще двадцять таких картин. А потім і зовсім хочуть розписати всі заводські будівлі. Щоб гектари фабричної території перетворити на найбільшу стріт-арт галерею світу.

Найскладніше - зробити так, щоб художники не заважали робітникам, робітники - відвідувачам галереї, а гості - художникам. Вже зараз ясно: щоб потрапити в окремі зали, просто купити вхідний квиток буде недостатньо. Поціновувачам техніки вуличного живопису доведеться освоювати ще й техніку безпеки.

"Весь завод, по суті, буде музеєм, - пояснює голова опікунської ради Музею вуличного мистецтва Дмитро Зайцев. - Він буде розписаний і зсередини, і зовні. Потрапити можна буде, але, оскільки це діюче підприємство, то допуск буде обмежений".

Одна з таких поки найбільш закритих і найдорожчих музею картин - " Стіни не сплять" . Інше полотно майстра зі світовим ім'ям ще тільки готують до прем'єри. Свою роботу музею подарує Едуардо Кобра - стріт-арт художник з Бразилії. За його словами, завод - унікальне місце. Тому що якраз місця тут вистачить для будь-якої фантазії.

"Тут ми можемо створити щось дуже масштабне: розписати не тільки одну стіну. Всі стіни і навіть вікна, всі сімсот квадратних метрів", - говорить Едуардо Кобра.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.