Спецпроект

Одеське кладовище перетворять на музей

В одеській мерії пройшла презентація Програми реконструкції та розвитку парку культури та відпочинку "Преображенський" з меморіальним комплексом на 2014-2016 роки.

Про це пише 048.ua.

Реконструкція парку "Преображенський" із створенням на його території історико-меморіального комплексу розрахована на три роки. Заплановане фінансування - 13 мільйонів гривень. Реалізація програми розбита на три етапи.

Парк Преображенський не знав реконструкції 30 років

"Перший етап реалізації програми - це збір необхідних бібліографічних, етнографічних, історичних та архівних матеріалів, установка меж парку в натурі, розробка генерального плану парку з перспективою подальшого розвитку території, встановлення огородження парку та облаштування вхідних вузлів, розробка проекту музею, парку скульптур та музею "Міні-Одеса". Другий етап - благоустрій території з розміщенням малих архітектурних форм на центральній алеї, будівництво музею меморіально комплексу, освітлення та озеленення території. Третій етап - організація музейної експозиції з установкою комп'ютерно - інформаційного комплексу з історії першого кладовища Одеси, облаштування парку скульптур і парку "Міні-Одеса", завершення благоустрою території, установка системи сигналізації і камер спостереження", - зазначив начальник міського управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін.

Для реалізації програми, крім бюджетних коштів, планується задіяти залучені кошти від меценатів та спонсорів.

7 листопада програма буде розглянута на засіданні виконкому Одеської міської ради, а потім - винесена на розгляд та затвердження депутатського корпусу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.